Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філософія, культурологія, соціологія. – 2022. – Вип.23. – С. 1-139
Полешук Руслан Андрійович
аспірант, кафедра культурології і міжнаціональних комунікацій.
Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв м. Київ
ORCID ID: org/0000-0002-3613-9851
Зaстосування категорій філософії Г.В.Ф. Гегеля для культурологічного дослідження радянського кінематографу 20-30-х років ХХ ст.
Анотація У статті порівнюється кінотворчість С. Ейзенштейна та О. Довженка, з точки зору гегелівських понять, в тому числі, сучасного розуміння конкретної і абстрактної єдностей. Робота розкрила культурологічний зміст понять Гегеля “дух народу”, “дух часу” і “дух світу”, прогрес і свобода, а також сучасне розуміння діалектики Гегеля. В роботі запропонований кінематографічний контекст конкретної і абстрактної єдностей Гегеля. За нашим висновком, філософський контекст кінотворчості О Довженка має принципові відмінності від кіно школи С. Ейзенштейна. Ми прийшли до висновку, що філософія стрічок О. Довженка пропонує сенси абстрактної єдності, які обумовлюють еволюційний розвиток суспільства, за допомогою інституту свободи особистості. В той самий час, кіно школи С Ейзенштейна обмежено конкретною гегелівською єдністю, яка має на меті міфологізацію певного історичного періоду за лекалами радянської пропаганди.
Ключові слова: конкретне і абстрактне в радянському кіно, філософія О. Довженко, діалектика Гегеля, кіношкола О. Довженка, concrete and abstract in Soviet cinema, O. Dovzhenko's philosophy, Hegel's dialectic, Dovzhenko film school
Бібліографічний список
Гегель, В.Ф., 2020. Хто мислить абстрактно? Пер. з нім. І. Іващенко, наук. ред. A. Богачова. Sententiae, 39(2), c.1–9.
Hegel, G.W.F., 1988. Aestetics lectures on fine art. Oxford: Clarendon Press.
Hegel, G.W.F., 1977. Phenomenology of Spirit. Oxford University Press.
Klaus, R., 2016. Surrealism, Communism, and the Pursuit of Revolution. Black & Gold, 2, pp.1–17 .
Matviyenko, S., 2011. Cinema for a Missing People: Gilles Deleuze’s Crystal Image and Alexander Dovzhenko’s Zvenyhora. Harvard Ukrainian Studies, 32-33(Part 2), pp.513–530.
Mills, P., 1986. Hegel’s Antigone. The Owl of Minerva, 17(2), pp.131–152.
Wokler, R., 1998. Contextualizing Hegel's Phenomenology of the French Revolution and the Terror. Political Theory, 26(1), pp. 33–55. DOI: https://doi.org/10.1177/0090591798026001003 Цитування
ДСТУ ГОСТ 7.1-2006
Полешук Р. А. Зaстосування категорій філософії Г.В.Ф. Гегеля для культурологічного дослідження радянського кінематографу 20-30-х років ХХ ст. / Р. А. Полешук // Вісник Маріупольського державного університету. Сер.: Філософія, культурологія, соціологія. – 2022. – Вип. 23. – С. 104-110.
Harvard Referencing Style
Poleshuk, R., 2022. Zastosuvannia katehorii filosofii H.V.F. Hehelia dlia kulturolohichnoho doslidzhennia radianskoho kinematohrafu 20-30-kh rokiv ХХ st. [Applying categories of H.V.F. Hegel’s philosophy for cultural study of soviet cinematography of the 20-30's of the 20th century]. Vìsnik Marìupolʹsʹkogo deržavnogo unìversitetu. Serìâ: Fìlosofìa, kulturologìa, socìologìa, 23, pp. 104-110.
