Анотація Музична індустрія є частиною сучасної культури, яка об’єднує лейбли та компанії, які організовують концертну діяльність. Композитор, аранжувальник, виконавець беруть участь у процесі створення музичного твору. Важливу роль відіграє продюсування музичного продукту. У статті проаналізовано сценічний імідж естрадного вокаліста крізь призму одного з базових його елементів – творчої індивідуальності співака. Імідж співака завдяки зусиллям команди іміджмейкерів і продюсерів, які працюють над сценічним образом виконавця, впливає на його просування в музичній індустрії. Водночас сценічний імідж прямо залежить від особистісних і фахових характеристик виконавця. На формування іміджу впливають вигадані образні ознаки персонажа виконуваного твору, міміка, грим, зачіска, пластики тіла на момент сценічного виступу. Процес відбору таких зовнішніх візуальних чинників, нарівні з вибором костюму, специфікою сценічної поведінки обумовлені завданням формування привабливого «товарного» вигляду. Існує залежність від жанру твору та індивідуалізованого підбору репертуару, акторського таланту та майстерності, акторської індивідуальності, вміння театралізувати пісню, спілкуватися із залом, співати на будь-якій сцені (універсальність), від індивідуального тембру голосу та яскраво вираженої сценічної чарівності та харизмі. Сценічний імідж виконавців виступає віддзеркаленням потреб цільової аудиторії та є таким, що здатний сприяти просуванню музичної продукції на сучасному медіа ринку.
Ключові слова: сценічний імідж, естрадний вокал, творча індивідуальність, музична індустрія, харизма, stage image, pop vocals, creative individuality, music industry, charisma
Бібліографічний список
Быкова, К.П., 2015. Феномен творческой индивидуальности в современной джазово-эстрадной вокальной педагогике. Мир науки, культуры, образования, 6(55), с.70-72.
Горчакова, В.Г., 2011. Имиджелогия. Теория и практика. Москва: Юнити-Дана.
Дранков, В.Л., 1983. Многогранность способностей как общий критерий художественного таланта. В: Б.С. Мейлах, ред. Художественное творчество. Вопросы комплексного изучения. Ленинград: Наука, Ленинградское отделение, с.123-139.
Маркин, В.М., 1996. "Я" как личностная характеристика государственного служащего. В: Российская академия государственной службы при Президенте Российской Федерации. Имидж госслужбы. Москва: СПА Консалнтинг, с.122-132.
Снежинская, М.Г., 2019. Музыкальная индустрия как социокультурный феномен. Кандидат наук. Диссертация. Российский государственный гуманитарный университет. Москва.
Федоркина, А.П. и Ромашкина, Р.Ф., 1996. Проблемы имиджа в контексте социального психоанализа. В: Российская академия государственной службы при Президенте Российской Федерации. Имидж госслужбы. Москва: СПА Консалтинг, с.694-696.
Федоров, И.А., 1998. Индивидуальный имидж как сторона духовной жизни общества. Доктор наук. Диссертация. Институт социально-политических исследований РАН. Москва.
Hesmondhalgh, D., 2002. The Cultural Industries. London: Sage.
Цитування
ДСТУ ГОСТ 7.1-2006
Бурлака А. В. Сценічний імідж естрадного співака як чинник просування у музичній індустрії / А. В. Бурлака // Вісник Маріупольського державного університету. Сер.: Філософія, культурологія, соціологія. – 2021. – Вип. 22. – С. 17-23.
Harvard Referencing Style
Burlaka, A., 2021. Stsenichnyi imidzh estradnoho spivaka yak chynnyk prosuvannia u muzychnii industrii [Stage image of a pop singer as a factor of promotion in the music industry]. Vìsnik Marìupolʹsʹkogo deržavnogo unìversitetu. Serìâ: Fìlosofìa, kulturologìa, socìologìa, 22, pp. 17-23.
