Вісник Маріупольського державного уніерситету. Серія : Філософія, культурологія, соціологія. – 2019. – Вип. 18. - С. 92-98
Чікарькова Марія Юріївна доктор філософських наук, професор кафедри культурології, релігієзнавства та теології
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
[email protected]
Графіті як знак: семіотичний підхід до вивчення феномену
Анотація Графіті – один з найвідоміших феноменів стріт-арту, але і понині немає єдиної точки зору навіть щодо того, чи взагалі вважати його мистецтвом. Як сутність, так і прояви графіті залишаються предметом дискусій ‒ існують десятки різних його класифікацій на підставі різних ознак. Однак явище нечасто привертало увагу з погляду семіотики, хоча саме семіотичне прочитання графіті дає можливість глибше зрозуміти його природу й запропонувати інтегруючу класифікацію, яка об’єднувала би стилістику та тематику в одну систему. У статті здійснено саме таку спробу – при опорі на класифікацію семіотичних знаків, запропоновану Ч. Пірсом.
Графіті є знаком, оскільки тут наявні матеріальна оболонка останнього, позначуваний об’єкт і правила інтерпретації. Воно функціонує у рамках субкультури та, за Ж. Бодрійяром, сигніфікує прагнення індивіда вирватися з детермінованості міського життя. Це культура семіосфери, яка безперервно продукує виникнення нових коннотацій і відповідно – породжує нові рецепції. Важливим компонентомінтерпретації графіті виступає культурний код; воно не прочитується поза полем конвенціональності, культурного контексту. Декодування графіті може відбуватися у трьох напрямках, для чого доречно застосовувати класифікацію С. Холла. З нашої точки зору, тут переважає аберрантне декодування (У. Еко), коли «тексти» розшифровуються за допомогою коду, відмінного від авторського. Коли графіті об’єднує різні види мистецтва (наприклад, поєднання живопису з літературою), це потребує врахування особливостей міжсеміотичного перекладу, що робить ситуацію декодування ще складнішою.
1. Белоусов К. И. Скриптологическое пространство и семиотический потенциал граффити / К. И. Белоусов, Н. В. Стренева // Известия высших учебных заведений. Поволжский регион. Гуманитарные науки. - 2010. - № 1. - С. 113–122.
2. Бодрийяр Ж. Символический обмен и смерть / Ж. Бодрийяр. – Москва : Добросвет, 2000. – 387 с.
3. Головаха И. Социальное значение асоциальных граффити (бытование и функции современных киевских граффити) / И. Головаха // Социология: теория, методы, маркетинг. 2004. – № 2. – С. 64–77.
4. Кайс З. В. Соціальна семантика урбаністичного світу: символіка графіті : автореф. дис. … канд. філос. наук : спец. 09.00.03 / Зося Вадимівна Кайс ; НАН України, Ін-т філософії ім. Г.С. Сковороди. - Київ, 2015. - 20 c. . Київ, 2015. – 20 c.
5. Кудряшов И. С. Стрит-арт как феномен современной культуры: проблема генезиса и семиотические особенности сообщения / И. С. Кудряшов // Критика и семиотика. - 2014. - № 21. – С. 220–233.
6. Эко У. Отсутствующая структура: введение в семиологию / У. Эко. - Санкт-Петербург : Symposium, 2004. - 544 с.
7. Andron S. Selling streetness as experience: The role of street art tours in branding the creative city / S. Andron // Sociological Review. - 2018. – Vol. 66, Issue 5. - P.1036-1057.
8. Hall S. Encoding/ Decoding // Media and Cultural Studies / ed. by M. G. Durham; D. M.Kellner. – London : Blackwell Publishers, 2001. - Р. 163-174.
Цитування
ДСТУ ГОСТ 7.1-2006
Чікарькова М. Ю. Графіті як знак: семіотичний підхід до вивчення феномену / М. Ю. Чікарькова // Вісник Маріупольського державного університету. Сер. : Філософія, культурологія, соціологія. – 2019. – Вип. 18. – С. 92-98.
Harvard Referencing Style
Chikarkova, M. 2019. Hrafiti yak znak: semiotychnyi pidkhid do vyvchennia fenomenu [Graffiti as a sign: the semiotic approach to the study of the phenomenon]. Vìsnik Marìupolʹsʹkogo deržavnogo unìversitetu. Serìâ: Fìlosofìa, kulturologìa, socìologìa, 18, pp. 92-98.
