Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філософія, культурологія, соціологія. – 2022. – Вип.23. – С. 1-139
Мельник Тетяна Володимирівна
аспірантка 4 курсу навчання.
Інститут проблем сучасного мистецтв Національної академії мистецтв України, м. Київ
ORCID ID org/0000-0002-1667-9383
Фемінний аспект процесу емансипації в соціокультурному просторі України періоду незалежності
Анотація Головною метою статті є дослідити і охарактеризувати стан питання емансипації в фемінному аспекті в соціокультурному просторі, в межах України періоду незалежності.
Отримання Україною незалежності стало своєрідною «точкою біфуркації», позначивши критичний стан в політиці, ідеології, культурі з наступним переходом на інший рівень впорядкованості в усіх сферах, в тому числі, в аспекті процесів емансипації в соціокультурному полі. Ситуація «умовного початку» свідомо обрана за вихідну при визначенні хронологічних меж дослідження, адже відкриває перспективи простежити динаміку якісних перебудов і трансформацій у соціокультурному бутті актуалізувавши ідентифікаційні гендерні процеси у суспільстві.
Вивчення окресленої теми, передбачає використання наступних методів дослідження: історико-художнього аналізу (при опрацюванні масиву наукових джерел, досліджень попередників — науковців, які займались розробкою проблематики, дотичної до теми наших розвідок для вивчення стану розробленості обраної теми); метод систематизації (для комплексного осмилення артефактів, створених у різних видах, жанрах, представлених на різних носіях візуальних носіїв, літературних джерел); метод теоретичного узагальнення (для стислого викладу підсумку опрацьованого матеріалу обробленної інформації); як допоможіні були використані методи припущення та аналогії, класифікації та інші емпіричні та теоретичні методи дослідження.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що було межах заявленого хронологічного періоду запроваджено спробу провести комплексні розвідки логіки змін в осмисленні фемінного та маскулінного начал та стану проблематики гендерної рівності в Україні періоду незалежності.
Після отримання незалежності, набули розповсюдження процеси спрямованні на відкидання, засудження багатьох аспектів минулого, натхненна європейським вектором спрямування розвитку держави, що актуальна і для сьогодення. Вони стосуються аспектів гендерної рівності, а також самоідентифікації жінки, як ланки суспільства та активної діячки соціокультурних процесів. Наведена в статті статистика вказує на те, що нажаль жінки досить стикаються з притиском в різнобічних аспектах, а також, саме вони, досі висвітлюють цю проблематику в образотворчому мистецтві, реалізуючи прагнення зміни дихтомії «об’єкт-суб’єкт» в аспекті жіночої тілесності. Позитивними зрушеннями в цьому полі, охарактеризовані зміни в мовному аспекті, а саме поява фемінітивів та гендерно толерантної лексики, а також, розповсюдження різноманітних мистецьких проектів присвячених цій темі, описаних в тексті дослідження.
Державна служба статистики України, 2013. Жінки і чоловіки в Україні. Статистичний сбірник. Київ.
Кісь, О., 2003. Моделі конструювання ґендерної ідентичності жінки в сучасній Україні. Ї, [онлайн] 27. Доступно: <http://www.ji.lviv.ua/n27texts/kis.htm> [Дата звернення 20 червня 2022].
Леонтьєва, Л., 2003. Стереотипи, або дещо про місце жінки у суспільстві. Ї, [онлайн] 27. Доступно: <http://www.ji.lviv.ua/n27texts/leontjeva.htm> [Дата звернення 20 червня 2022].
Нелюба, А., 2011. "Гендерна лінгвістика" і малопродуктивні словотворчі засоби. Лінгвістика, 1, c.135-137.
Пузиренко, Я., 2004. Агентивно-професійні назви осіб жіночої статі в лексикографічному описі та узусі. Кандидат наук. Дисертація. Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Ставицька, Л., 2003. Мова і стать. Критика, VII(6). c.29-34.
Усманова, А., 2001. Женщины и искусство: Политики репрезентации. В: И.А. Жеребкина, ред. Введение в гендерные исследования. Ч.1. Харьков: ХЦГИ; Санкт-Петербург: Алетейя, с.465-492.
Фоменко, О.С., 1996. Жіночий рух в демократичному суспільстві та його вплив на розвиток мови // Філологія і культура. – К. – 535 с.
Motschenbacher, H., 2016. A poststructuralist approach to structural gender linguistics: Initial considerations. In: J. Abbou and F.H. Baide, eds. Gender, Language and the Periphery: Grammatical and Social Gender from the Margins. Amsterdam: John Benjamins, pp.65-88. DOI: https://doi.org/10.1075/pbns.264.04mot Цитування
ДСТУ ГОСТ 7.1-2006
Мельник Т. В. Фемінний аспект процесу емансипації в соціокультурному просторі України періоду незалежності / Т. В. Мельник // Вісник Маріупольського державного університету. Сер.: Філософія, культурологія, соціологія. – 2022. – Вип. 23. – С. 85-96.
Harvard Referencing Style
Melnyk, T., 2022. Feminnyi aspekt protsesu emansypatsii v sotsiokulturnomu prostori Ukrainy periodu nezalezhnosti [Feminine aspect of the process of emancipation in the socio-cultural space of Ukraine during the period of independence]. Vìsnik Marìupolʹsʹkogo deržavnogo unìversitetu. Serìâ: Fìlosofìa, kulturologìa, socìologìa, 23, pp. 85-96.