Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філософія, культурологія, соціологія. – 2022. – Вип.23. – С. 1-139
Берест Павло Михайлович
аспірант Кафедри культурології та міжкультурних комунікацій Інституту практичної культурології та арт-менеджменту.
Національна Академія Керівних Кадрів Культури і Мистецтв, м. Київ
ORCID ID: 0000-0002-5218-4812
Ґенеза туристичних дестинацій Центральної України як культурологічний чинник збереження самоідентичності українців в ХІХ столітті
Анотація Стаття присвячена аналізу основних культурологічних чинників виникнення туристичних дестинацій в Центральній Україні протягом ХІХ століття. Здійснюється спроба відслідкувати суспільний розвиток в контексті зародження туристичної активності. Описуються культурні процеси, що вплинули як на збереження ідентичності українців, що перебували під чужоземним правлінням, так й на ґенезу туристичних дестинацій в цьому регіоні. Підкреслюється важливість всебічного, ґрунтовного наукового дослідження даної тематики. Досліджуючи ґенезу туристичних дестинацій автор звертає увагу на важливість всебічних міждисциплінарних досліджень, спрямованих не лише на ретроспективу даного питання та процесу збереження самоідентичності українців в ХІХ століття, але й на захист культурних цінностей, пам’яток, історичної пам’яті та ідентичності народу в новітній період існування Української держави.
Методологія роботи базується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів, зокрема: аналізу, синтезу, генетичного, культурологічного та інших. Застосовується також системний аналіз культурологічних складових відповідного періоду та регіону з метою виявлення тих соціокультурних процесів, що відповідають тематиці дослідження.
Робиться висновок, що питання ідентичності тісно пов’язані з вивченням та охороною історико-культурних пам’яток, розвитком та популяризацією в країні і закордоном матеріальних та духовних скарбів культури, що одночасно є також привабливими туристичними дестинаціями для відвідувачів з усього світу. Цей дослідницький підхід в сфері становлення, розвитку культури і туризму може стати основою для нових фахових праць та корисним підґрунтям для перспективних рішень і комплексних заходів відповідних державних органів та установ.
Ключові слова: туристичні дестинації, ідентичність, культурологія туризму, культурна спадщина, історія туризму, Центральна Україна, tourism destinations, identity, culturology of tourism, cultural heritage, history of tourism, Central Ukraine
Бібліографічний список
Вишневська, Г.Г. та Крупа, І.П., 2019. Пам’ятки історико-культурної спадщини Львівщини як чинник розвитку туризму в регіоні (на прикладі віртуальних турів). Культурологічна думка, 15. с.152–160. DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-15-2019-1.152-160
Дичковський, С.І., 2020. Інтеграція туризму в процеси культури. Питання культурології, 36, c.110–119. DOI: 10.31866/2410-1311.36.2020.221054
Єфанова, С.О. та Бакало, Л.К., 2018. Вплив західноєвропейської хореографічної культури на формування салонних танців в Україні (ХІХ–поч. ХХ ст.). Вісник КНУКіМ. Серія: Мистецтвознавство, 38, c.126–142. DOI: https://doi.org/10.31866/2410-1176.38.2018.141757
Кифяк, О.В., 2021. Теоретико-методологічний базис формування туристичних дестинацій у західноукраїнських прикордонних регіонах. Тернопіль: ЗУНУ.
Копієвська, О.Р., 2019. Тематизація культурних практик у науковому дискурсі. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, 1, c.64–69. DOI: https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2019.166537
Котляр, М.Ф. та ін., 2000. З історії самоврядування та демократії у Києві (від княжої доби до нашого часу) . Київ: Інститут громадянського суспільства.
Лапуста, Т.О., 1998. Київські контракти у ХІХ ст.: до 200-ліття Київського Контрактового ярмарку. В: Н.Г. Ковтанюк, ред. До 100-річчя Національного музею історії України. Київ: ІІІ, Лтд, с.88–103.
Міщенко, М.О., 2020. Сучасні способи матеріалізації пам'яті про об'єкти культурної спадщини, які перебувать під загрозою знищення. Культурологічна думка, 17, c.130–138. DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-17-2020-1.130-138
Овчарук, О.В., 2015. Культурологічні виміри осмислення людини у постнекласичній науковій парадигмі. Культурологічна думка, 8, c.13–18.
Погонець, О., 2010. На скрижалях часу: Рідкісне видання про Київ. Бібліотечна планета, 4, c.11–12.
Самойленко, Л.Г., 2016. Освіта в музеї та музейна освіта в історії Київського університету. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, 4, c.53–62.
Сіверс, В.А., 2017. Філософія науки. Київ: Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв.
Цесьців, Д., 2020. Сучасні особливості розвитку туристичних дестинацій Вінницької області. В: Львівський державний університет фізичної культури імені І. Боберського. Сучасні тенденції розвитку індустрії гостинності: збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції, м. Львів, 26–27 листопада 2020 р. Львів: ЛДУФК ім. І. Боберського, с. 292–294.
Kozak, N. and Kozak, M., 2019. Tourist Destination Management: Instruments, Products, and Case Studies. Cham, Switzerland: Springer.
Mălăescu, S., 2022. Visitors at Heritage Sites: From the Motivation to Visit to the Genesis of Destination Affective Loyalty. Springer Proceedings in Business and Economics. In: V. Katsoni and A. C. Şerban, eds. Transcending Borders in Tourism Through Innovation and Cultural Heritage. Springer, pp.571–586. DOI: 10.1007/978-3-030-92491-1_34
ДСТУ ГОСТ 7.1-2006
Берест П. М. Ґенеза туристичних дестинацій Центральної України як культурологічний чинник збереження самоідентичності українців в ХІХ столітті / П. М. Берест // Вісник Маріупольського державного університету. Сер.: Філософія, культурологія, соціологія. – 2022. – Вип. 23. – С. 16-27.
Harvard Referencing Style
Berest, P., 2022. Geneza turystychnykh destynatsii Tsentralnoi Ukrainy yak kulturolohichnyi chynnyk zberezhennia samoidentychnosti ukraintsiv v ХІХ stolitti [Genesis of tourist destinations of Central Ukraine as a culturological factor of preservation of the self-identity of ukrainians in the 19th century]. Vìsnik Marìupolʹsʹkogo deržavnogo unìversitetu. Serìâ: Fìlosofìa, kulturologìa, socìologìa, 23, pp. 16-27.
