Анотація У статті розглядається широкий спектр маркерів, що відповідають за надмірне фокусування на вдалому публічному виступі, за роздвоєність уваги виконавця на своєму стані та на сприйнятті його публікою, а часом і за порушення комунікації на сцені («естрадна глухота»). Акумульовано досвід відомих піаністів, концертуючих у XX – першій чверті ХХI століття (Е. Гілельса, В. Горовиця, Г. Гульда, М. Лонг, Д. Мацуєва, С. Ріхтера та ін.). Виявлено, що відчуття страху, яке виникає як захисна реакція у ситуації небезпеки (механізм «бий або тікай»), більшою чи меншою мірою пов’язане з дестабілізацією контакту виконавця зі слухачем, з проведенням концерту в умовах, які в ситуації переляку можуть перетворитися у несприятливі. А також встановлена залежність ступеня страху від виду творчої діяльності, обумовленого гендерними, професійними, кількісними, віковими відмінностями, синтезом суміжних видів мистецтв (танцю, театру), роботою короткострокової та довгострокової пам’яті. Дослідження проводилося в рамках відкритої дискусії студентів та викладачів Київського університету імені Бориса Грінченка.
Ключові слова: сценічний стрес, контакт із публікою, медитативна терапія, культура самокорекції сценічного хвилювання, stage stress, contact with the audience, meditation therapy, culture of self-correction of stage excitement
Бібліографічний список
Безуглая, Г.А., 2005. Концертмейстер балета: Музыкальное сопровождение урока классического танца. Работа с репертуаром. Санкт-Петербург: Академия Русского балета им. А.Я. Вагановой.
Гофман, Й., 2002. Фортепианная игра. Ответы на вопросы о фортепианной игре. Перевод с англ. Г. Павлова. Москва: Классика-XXI.
Григорьев, В.Ю., 2016. Исполнитель и эстрада. Москва: Классика-XXI.
Гульд, Г., 2006. Избранное. В 2 кн. Москва: Классика-XXI, Кн.I.
Дюбал, Д., 2008. Вечера с Горовицем. Москва: Классика-XXI.
Лонг, М., 1966. Французская школа фортепиано. В: С.М. Хентова, ред. Выдающиеся пианисты-педагоги о фортепианном искусстве. Москва; Ленинград: Музыка, с.208-235.
Мацуев, Д., 2017. Я не играю на публику – я играю для публики. Интервью вел Ю. Зинчук. Пульс города, [онлайн] 10 июня. Доступно: <https://topspb.tv/programs/stories/464113/> [Дата обращения 08 июля 2020].
Монсенжон, Б., 2007. Рихтер. Диалоги. Дневники. Москва: Классика-XXI.
Хорни, К., 2016. Невротическая личность нашего времени. Перевод с англ. А.И. Фета. Nyköping (Sweden): Philosophical arkiv.
Цыпин, Г.М., 2012. Психология сценического волнения. Развитие личности, 3, с.149–168.
Юник, Д.Г., 2015. Самокорекція виконавської діяльності музикантів-інструменталістів. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 14 : Теорія і методика мистецької освіти, 17, с.15–20.
Япарова, Е., 2021. Сценическое волнение артиста-певца. Некоторые секреты подготовки к выступлению. Musicus, 1, с.45–48.
Bruser, M., 1999. The Art of Practicing: A Guide to Making Music from the Heart. New York: Three Rivers Press.
Green, B.and Gallwey, W.T., 2015. The Inner Game of Music. New York: Macmillan Ltd.
Grunwald, D., 1989. De Muziek van de Speler. De kunst van lesgeven en optreden Toon, expressie en psychologie. Haarlem: De Toorts.
Kabat-Zinn, J., 2013. Full Catastrophe Living: Using the Wisdom of Your Body and Mind to Face Stress, Pain, and Illness. New York: Bantam.
Plaskin, G., 1983. Horowitz: A Biography of Vladimir Horowitz. London: Macdonald.
Werner, K., 1996. Effortless Mastery: Liberating the Master Musician Within. New Albany: Jamey Aebersold Jazz.
Цитування
ДСТУ ГОСТ 7.1-2006
Романенко А. Р. Культура самокорекції сценічного стресу (на основі науково-методичного проєкту «Практичний експериментаріум “Psy & Art”») / А. Р. Романенко, Н. В. Макарова // Вісник Маріупольського державного університету. Сер.: Філософія, культурологія, соціологія. – 2021. – Вип. 22. – С. 96-105.
Harvard Referencing Style
Romanenko, A. and Makarova, N., 2021. Kultura samokorektsii stsenichnoho stresu (na osnovi naukovo-metodychnoho proiektu «Praktychnyi eksperymentarium “Psy & Art”») [Culture of stage stress self-correction (the case of the scientific and methodological project «Practical experimentarium “Psy & Art”»)]. Vìsnik Marìupolʹsʹkogo deržavnogo unìversitetu. Serìâ: Fìlosofìa, kulturologìa, socìologìa, 22, pp. 96-105.
