Вісник Маріупольського державного університету – Сер. : Філософія, культурологія, соціологія. – 2020. – Вип. 19. – С. 1-161.
Суковата Вікторія Анатоліївна професор кафедри теорії культури і філософії науки, доктор філософських наук, професор
Харківський національний університет імені В. Каразіна
Sukovata Viktoriya Anatolievna Professor of Theory of Culture and Philosophy of Science Department, Habilitus Doctor of Philosophy, Professor
V. Karazin Kharkiv National University
Анотація Статья посвящена изучению жанра детектива как модели философского познания мира. Цель статьи – изучить, как эволюционировало отношение к детективу в академической философии ХХ века и какие эпистемологические парадигмы можно выделить в детективных рассказах А. Конан-Дойля и в романах Агаты Кристи.
Актуальность статьи обусловлена недостаточной изученностью жанровой эпистемологии детектива в современной культурологии. Методы исследования статьи базируются на «археологии знания» М. Фуко и культурно-семиотическом подходе Р. Барта и У. Эко. Новизна статьи определяется выявлением философской парадигмы, которая лежит в основе детективных романов А. Кристи. Сделана попытка рассмотреть современный детектив не как развлекательный жанр литературы, а как способ обучения различным формам культуры и традиции современного читателя. Обосновывается влияние философии повседневности на эпистемологическию и культурософскую модель романов А. Кристи.
Стаття присвячена дослідженню детективного жанру як моделі філософського пізнання світу та системи культурних цінностей. Мета статті – вивчити, як розвивалося ставлення до детективного жанру в академічних дискусіях XX століття: доводиться, що трансформація статусу детектива з «жанру розваг» в об'єкт філософської рефлексії стала результатом еволюції філософські парадигми від семіотики та постпозитивізму в сучасну епоху до постмодернізму та теорії повсякденного мислення в епоху постмодерну.Актуальність статті обумовлена тим, що до цього часу немає розвідок щодо гносеології детектива в сучасних культурологічних дослідженнях. Методи дослідження статті ґрунтуються на «археології знань» М. Фуко та культурно-семіотичних підходах Р. Барта та У. Еко.
Авторка стверджує, що хоча і детективи А. Конан Дойла і Агати Крісті належать до інтелектуального типу детективів, вони ґрунтуються на різних гносеологічних образах світу. Автор статті досліджує епістемологічні парадигми, які лежать в основі детективних історій А. Конан Дойла та романах Агати Крісті. Авторка аналізує методологічні підходи до жанру детективів у роботах провідних теоретиків XX століття, зокрема В. Шкловського, М. Бахтіна, З. Кракауера, У. Еко та інших. Автор зауважує, що фінський філософ Дж. Хінтіка створив традицію використання оповідань про Шерлока Холмса як пояснювальну модель принципів роботи систем штучного інтелекту, що сходить до логіки Аристотеля.
Авторка пропонує розглянути сучасні детективи не лише як розважальний жанр, а як спосіб пізнати різні форми культури та традицій. Як правило, детективи в романах Агат Крісті представляють не формальну логіку (яка переважала в оповіданнях про Шерлока Холмса), а пошук злочинців через інтуїцію, власний життєвий досвід, знання людей та їх типову поведінку (хабітус). Визнання злочинця чи жертви у романах Крісті відбувається через пізнання способу життя людини, який стає джерелом формування його або її «ідеї», мотивів, бажань та розчарувань, що призводять до певних рішень та дій. Там робиться висновок, що детективи А. Крісті базувалися на ідеях філософії «повсякденного соціального мислення» (А. Шюц) як епістемологічні та культурософської моделі. Автор стверджує, що детективи А. Конан Дойла та А. Крісті визначаються різними філософськими парадигмами, що представляють різні епохи.
The article is devoted to the study of the detective genre as a model of philosophical cognition of the world and a system of cultural values. The goal of the article is to study how the attitude to the detective genre evolved in the academic discussions of the 20th century: transformation of status of the detective from an “entertainment genre” to the object of the philosophical reflection was the result of evolution of the philosophical paradigms from semiotics and postpositivism in the Modern epoch to postmodernism and theories of everyday thinking in the Postmodern epoch.
The actuality of the article is due to insufficient study of the epistemology of the detective in the contemporary Cultural studies. The research methods of the article are based on the "archeology of knowledge" by M. Foucault and the cultural-semiotic approaches of R. Barthes and U. Eco.
Author argues that although both detectives of A. Conan Doyle and Agatha Christie belong to the intellectual type of detective, they are based on different epistemological images of the world. Author of the article investigates the epistemological paradigms which the base in the detective stories of A. Conan Doyle and in the novels of Agatha Christie. The author analyzes the methodological approaches to the detective genre in the works of the leading theorists of the 20th century, including V. Shklovsky, M. Bakhtin, Z. Krakauer, U. Eco, and others. The author proposes to consider the modern detectives not only as the entertaining genre, but as a way to know various different forms of culture and traditions. The author notices that Finnish philosopher J. Hintikka has created a tradition of using the stories on Sherlock Holmes as an explanatory model of the principles of operation of artificial intelligence systems which goes back to Aristotle's logic.
As a rule, the detectives in Agate Christie’s novels represent not formal logic (which prevailed in the stories about Sherlock Holmes), but searches of criminal through intuition, own life experience, knowledge of people and their typical behavior (habitués). Recognition of a criminal or a victim in the novels of Christie occurs through knowing the lifestyle of a person which becomes a source of the formation of his / her “idea”, his motives, desires and disappointments, which lead to certain decisions and actions. There concludes that A. Christie's detectives were based on the ideas of the philosophy of “everyday social thinking” (by A. Schütz) as the epistemological and culturosophical model. The author argues that the detectives of A. Conan Doyle and A. Christie are determined by different philosophical paradigms which represent the different epochs.
Ключові слова: детектив, эпистемология жанра, Конан-Дойл, Шерлок Холмс, логика детектива, Агата Кристи, философия повседневности, епістемологія жанру, логіка детектива, Агата Крісті, філософія повсякденності, detective, epistemology of genre, Conan Doyle, Sherlock Holmes, detective, logic, Agatha Christie, philosophy of everyday life
Список використаної літератури
1. Бахтин М. Собрание сочинений в 7-ми т. / М. Бахтин. – Москва : Русские словари. Языки славянской культуры, 2002. – Т. 6 : Проблемы поэтики Достоевского, 1963. Работы 1960-х – 1970-х. – 340 с.
2. Бурдье П. Социология политики / П. Бурдье. – Москва : Socio-Logos, 1993. – 336 с.
3. Герасимова И. Вопрос, ответ на который «невозможен в принципе» / И. Герасимова // Эпистемология и философия науки. – 2006. – № 3. – С. 178–187.
4. Кавелти Дж. Изучение литературных формул [Электронный ресурс] / Дж. Кавелти // Новое литературное обозрение. – 1996. – № 22. – С. 33–64. – Режим доступа : https://www.metodolog.ru/00438/00438.html 5. Кракауэр З. Психологическая история немецкого кино : От Калигари до Гитлера / З. Кракауэр. – Москва : Искусство, 1977. – 184 с.
6. Хинтикка Я. Шерлок Холмс против современной логики: к теории поиска информации с помощью вопросов / Я. Хинтикка, М. Хинтикка // Язык и моделирование социального взаимодействия / сост. В. Сергеева, П. Паршина; общ. ред. В. Петрова. – Москва : Прогресс, 1987. – С. 265–281.
7. Шкловский В. О теории прозы / В. Шкловский – Москва : Федерация, 1929. – С. 125–176.
8. Шюц А. Структуры повседневного мышления : пер. с англ. / А. Щюц // Социологические исследования. – 1988. – № 2. – С. 129-137.
9. Eco U. The Narrative Structure of Ian Fleming / U. Eco // Popular Culture: Past and Present / B. Waites, T. Bennett, G. Martin (ed.). – London : Routledge, 1981. – Р. 242–262.
10. Hintikka J. Sherlock Holmes confronts modern logic: Toward a theory of information-seeking through questioning / J. Hintikka, M. B. Hintikka // Studies in Language Companion Series. Approaches to Theory Formation / ed. by E. M. Barth, J. L. Martents. –– Amsterdam, 1982. – Vol. 8 : Argumentation. Approaches to theory. – Р. 55–76.
11. Hintikka J. Sherlock Holmes formalized / J. Hintikka // Die Philosophie in der modernen Welt. – Frankfurt a.M. etc., 1988. – T. 1. – P. 355-365.
12. Manning R. Why Sherlock Holmes can't be replaced by an expert system / R. Manning // Philosophical studies. – 1986. – Vol. 51, № 1. – P. 19–28.
13. Makinen M. Agatha Christie: Investigating Femininity / M. Makinen. – New York : Palgrave Macmillan, 2006. – 205 p.
14. York R. Agatha Christie: Power and Illusion / R. York. – New York : Palgrave Macmillan, 2007. – 175 р.
References
1. Bakhtin M. Sobranie sochineniy v 7-mi t. / M. Bakhtin. – Moskva : Russkie slovari. Yazyki slavyanskoy kultury, 2002. – T. 6 : Problemy poetiki Dostoevskogo, 1963. Raboty 1960-kh – 1970-kh. – 340 s..
2. Burde P. Sotsiologiya politiki / P. Burde. – Moskva : Socio-Logos, 1993. – 336 s.
3. Gerasimova I. Vopros, otvet na kotoryy «nevozmozhen v printsipe» / I. Gerasimova // Epistemologiya i filosofiya nauki. – 2006. – № 3. – S. 178–187.
4. Kavelti Dzh. Izuchenie literaturnykh formul [Elektronnyy resurs] / Dzh. Kavelti // Novoe literaturnoe obozrenie. – 1996. – № 22. – S. 33–64. - Rezhim dostupa : https://www.metodolog.ru/00438/00438.html 5. Krakauer Z. Psikhologicheskaya istoriya nemetskogo kino : Ot Kaligari do Gitlera / Z. Krakauer. – Moskva : Iskusstvo, 1977. – 184 s.
6. Khintikka Ya. Sherlok Kholms protiv sovremennoy logiki: k teorii poiska informatsii s pomoshchyu voprosov / Ya. Khintikka, M. Khintikka // Yazyk i modelirovanie sotsialnogo vzaimodeystviya / sost. V. Sergeeva, P. Parshina; obshch. red. V. Petrova. – Moskva : Progress, 1987. – S. 265–281.
7. Shklovskiy V. O teorii prozy / V. Shklovskiy – Moskva : Federatsiya, 1929. – S. 125–176.
8. Shyuts A. Struktury povsednevnogo myshleniya : per. s angl. / A. Shchyuts // Sotsiologicheskie issledovaniya. – 1988. – № 2. – S. 129-137.
9. Eco U. The Narrative Structure of Ian Fleming / U. Eco // Popular Culture: Past and Present / B. Waites, T. Bennett, G. Martin (ed.). – London : Routledge, 1981. – Р. 242–262.
10. Hintikka J. Sherlock Holmes confronts modern logic: Toward a theory of information-seeking through questioning / J. Hintikka, M. B. Hintikka // Studies in Language Companion Series. Approaches to Theory Formation / ed. by E. M. Barth, J. L. Martents. –– Amsterdam, 1982. – Vol. 8 : Argumentation. Approaches to theory. – Р. 55–76.
11. Hintikka J. Sherlock Holmes formalized / J. Hintikka // Die Philosophie in der modernen Welt. – Frankfurt a.M. etc., 1988. – T. 1. – P. 355-365.
12. Manning R. Why Sherlock Holmes can't be replaced by an expert system / R. Manning // Philosophical studies. – 1986. – Vol. 51,№ 1. – P. 19–28.
13. Makinen M. Agatha Christie: Investigating Femininity / M. Makinen. - New York : Palgrave Macmillan, 2006. – 205 p.
14. York R. Agatha Christie: Power and Illusion / R. York. – New York : Palgrave Macmillan, 2007. – 175 р.
Цитування
ДСТУ ГОСТ 7.1-2006
Суковатая В. А. Детективы Агаты Кристи как философия повседневности: постмодернистский анализ / В. А. Суковатая // Вісник Маріупольського державного університету. Сер. : Філософія, культурологія, соціологія. – 2020. – Вип. 19. – С. 13-21.
Harvard Referencing Style
Sukovata, V., 2020. Detektivy Agaty Kristi kak filosofiya povsednevnosti: postmodernistskiy analiz [Detectives of Agathe Christie as a philosophy of everydayness: a postmodernist analysis]. Vìsnik Marìupolʹsʹkogo deržavnogo unìversitetu. Serìâ: Philosophy, culture studies, sociology,19, pp. 13-21.
